Корисні поради та тести

 Як підготувати дитину до першого класу

Школа – новий етап життя. Кожен дорослий знає, що це не лише місце, де здобувають знання, а й справжня школа життя. Першого вересня ваше дошкільнятко порине у світ, де все для нього буде новим і захопливим: перший вчитель, незвичний розпорядок дня, нові друзі. Тож до підготовки своєї дитини до школи слід поставитись вкрай відповідально, щоб майбутній школярик отримав лише позитивні враження від таких змін.

Перш за все, школа – це багато людей довкола, тож дуже важливо, щоб дитина не розгубилася у новому оточенні. Якщо ваша дитина відвідувала дитячий садок, це значно спрощує завдання, адже вона вже має досвід життя у колективі і пристосуватися їй буде значно легше. Однак швидкість адаптації залежить ще й від її характеру. Якщо ж ваш дошкільник не відвідував дитсадок, варто замислитися про підготовчі курси перед першим класом. До речі, таку підготовку краще розпочати заздалегідь – за півроку, а краще – за рік.

Звісно, у наш час багато батьків прагнуть із найменшого віку навчити дитину всьому на світі: починаючи з оригамі та закінчуючи іноземними мовами. Інші, навпаки, не перевантажують малюка надмірним навчанням, даючи насолодитись безтурботністю свого ніжного віку. Та в усі часи основними навичками, які знадобляться майбутньому першокласнику, були і є читання, письмо й елементарна математика. Дошкільнята повинні мати добре розвинену дрібну моторику пальців, творчо підходити до простих завдань, розрізняти літери і вміти їх називати. Окрім цього, бути достатньо самостійними та охайними, вміти чемно поводитись. Намагайтеся всебічно розвивати пам’ять та увагу дитини, формувати вміння виражати свої думки та вислуховувати інших. Пропонуйте маляті переказувати вам оповідання чи казки, описувати побачене, доповнювати речення – усе це допомагає розвивати словниковий запас.

Ще однією ознакою готовності до школи є вміння дотримуватись правил і дисципліни. Адже це засада встановлення успішних стосунків «учитель – учень» і спілкування у колективі. Важливо, щоб дитина розуміла, навіщо потрібно відповідати на уроці, уважно слухати та не заважати іншим.

Та пам’ятайте: не менш важливою за фізичні й інтелектуальні вміння вашої дитини є її психологічна готовність – упевненість у своїх силах і в надійній підтримці батьків. Дуже важливо сформувати у дитини відчуття значущості навчання. Школа вчить її самостійності: тут вона вперше виходить із сім’ї в інше середовище, вчиться визначати цілі та досягати їх, відповідати за свої вчинки. Покажіть дитині, що пишаєтесь нею і тим, яка вона тепер самостійна. Тоді й сам школярик буде відчувати себе дорослою і відповідальною людиною.

Якщо у дитини щось не виходить, в жодному разі не лякайте її тим, що її не візьмуть до школи. Це не дасть виховного ефекту, а лише пробудить невпевненість у собі та страх. Мотивація – ось ваша мета! Звісно, всі батьки хочуть бачити у щоденнику свого школярика лише гарні оцінки, та не слід зациклюватися на них. Заохочуйте і хваліть свою дитину та не пов’язуйте це лише з оцінками. Також не слід вимірювати успіх маленького учня у грошовому еквіваленті. Похід в кіно, зоопарк, парк атракціонів чи просто смачний подаруночок мотивують не менше.

Випровадивши дитину до школи, не слід розслаблятися! Дуже важливо спостерігати за її адаптацією і, перш за все, за її настроєм. Якщо ваш маленький школярик із радістю йде до школи, любить дізнаватися щось нове, а повертаючись додому, із захватом розповідає про своє шкільне життя, то турбуватися нема про що. Якщо ж навпаки, то слід одразу ж шукати причину. В першу чергу, потрібно звернути увагу на стосунки дитини з однокласниками. Поцікавтесь у вчителя, як справи у вашої дитини. Пам’ятайте, тепер вчитель – це ваш вірний союзник у виховному процесі, тож дуже важливо знайти з ним взаєморозуміння.

Бажаємо вам терпіння та наснаги, адже в житті вашого маленького школярика починається нелегкий етап, що потребує праці, уваги і терпіння як з його, так і з вашого боку.

___________________________________________

ДРІБНА МОТОРИКА: РОЗВИВАЄМО МАЛЮКА

Про те, що потрібно розвивати дрібну моторику малюка, знають усі. І розвивати її ніколи не рано і ніколи не пізно. Ігрові заняття не займуть багато часу, а от результат розвитку дрібної моторики дуже важливий для розумового і психічного розвитку дитини.

Навіщо її потрібно розвивати?

Різноманітні вправи з розвитку дрібної моторики сприяють розвитку уваги, мислення, координації, спостережливості, уяви, зорової і рухової пам’яті. А надалі, гарні навички дрібної моторики допоможуть малюку і в повсякденному житті: одягатися, застібати гудзики, зав’язувати вузли, малювати і писати.

______________________________________________

Розвиток за допомогою ігор.
Зараз на вітринах дитячих магазинів можна знайти масу іграшок, які не тільки здатні розважити малюка, але і направлені на розвиток дрібної моторики (шнурування, рамочки Монтессорі, пазли, мозаїка, фарби). В ході гри малюк удосконалює рухи своїх пальчиків, розвиває тактильні відчуття, реалізує творчі здібності.
Однак якщо трохи подумати і проявити фантазію, то й за допомогою «підручних засобів» можна з успіхом займатися з дитиною розвитком дрібної моторики. А самі звичайні, на перший погляд, предмети, викличуть у дитини непідробний захват.

Розвиток за допомогою пальчикових ігор і гімнастики.

Всіма улюблені «Сорока-ворона», «Ладоньки», «Йде коза рогата» мають успіх у малят і по сей день. До них Ви можете додати і елементарний масаж. Ніжні, м’які погладжування, які відмінно розвивають дрібну моторику і сприяють зміцненню контакту між дорослим і малюком.

Розвиток за допомогою ліплення з тіста.

Тісто чудово замінить пластилін і глину в заняттях з розвитку дрібної моторики. Поки мама буде готувати обід, малюк із задоволенням потренується у виготовленні веселих фігурок з тіста. Його можна м’яти, тикати в нього пальчиком, робити кульки або ковбаски і катати по столу, тим самим розвиваючи м'язи пальців рук.
Для таких ігор краще використовувати солоне тісто. Робиться воно досить просто: 1 склянку солі «Екстра», 1 склянка борошна, столова ложка рослинної олії і півсклянки води. Все ретельно перемішати, покласти на пару годин в холодильник, і тісто готове до роботи – таке тісто дуже пластично, повільно застигає і ідеально підходить для вправ з розвитку дрібної моторики. У поліетиленовому пакеті воно може зберігатися кілька днів, тому виготовлення матеріалу для вправ не займе багато часу.

Ігри з крупами та природним матеріалом.

Запропонуйте малюкові наступну вправу. На піднос насипте тонким шаром дрібну крупу і покажіть дитині, як можна малювати на цьому «листі» пальчиком. Нехай дитина намалює крапочки, кружечки, палички, зробить відбиток долонькою. Малювати можна не тільки вказівним, а й іншими пальчиками.
Насипте в каструльку квасолю і заховайте там маленькі іграшки або великі гудзики. Нехай малюк спробує їх відшукати, заодно розвиваючи дрібну моторику.

Ігри з крупами: перебирати в різні ємкості перемішаний горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи; пересипати і перемішувати крупи, розтирати в руках.
Для розвитку дрібної моторики рук буде корисним нанизування макаронів на мотузочку, малюкам можна нанизувати бублики.
Зберіть під час прогулянки каштани, шишки, жолуді чи горіхи... Викладайте з них доріжки (наприклад, від іграшки до іграшки), будуйте пірамідки, будиночки.

Розвиток дрібної моторики за допомогою гри з папером

Це просто дивно, як діти люблять зосереджено рвати на дрібні шматочки газету або серветку! Ще папір можна м’яти або вирізати з нього різні фігурки. Для цієї мети необхідно придбати спеціальні дитячі ножиці із закругленими кінцями.

Також діти обожнюють щось відкручувати і закручувати – це одне з найбільш природних вправ з розвитку дрібної моторики. Дайте дитині невелику баночку, наприклад, з-під дитячого харчування, йогурту або крему, і спочатку покажіть, як потрібно діяти, щоб відкрити, а потім закрити баночку. Повірте, це заняття дуже захопить дитину! До того ж в прозору ємкість можна складати щось дуже маленьке, а потім так цікаво на все це дивитися і вивчати, в процесі гри розвиваючи дрібну моторику.

Намагайтеся не обмежувати свого маленького дослідника в його бажанні пізнати навколишній світ. Будьте завжди поруч, допомагайте йому зрозуміти що до чого і з розвитком дрібної моторики не повинно виникнути проблем!

__________________________________________

Тест на визначення рівня розвитку мовлення дитини

Батьки часто переймаються питанням: чи достатньо розвинене мовлення їх дитини та чи потрібна їй допомога логопеда? Щоб отримати відповідь, спробуйте самостійно оцінити рівень мовленнєвого розвитку дитини, використовуючи запропоноване експрес-тестування.

Покажіть дитині картинку, наприклад, кота. Нехай дитина уважно розгляне її та спробує описати, тобто розповісти, що вона бачить. Не треба ставити дитині навідні запитання. Нехай вона самостійно спробує свої сили в цій нелегкій справі.

Варіанти описів

· Дитина мовчить, відмовляється від виконання завдання, або відповідь «не знаю» - 0 балів;

· «Кіт. Не знаю більше » – 1 бал;

· «Кіт. Він маленький. Він лежить» – 2 бали;

· «Це – кошеня, воно лежить. Кошеня біле і маленьке. Кошеня грається клубочком» – 3 бали;

· «На картинці намальоване кошеня. Воно маленьке, білого кольору. У нього є вуха, вуса, чотири лапи, хвіст. Воно лежить. Кошеня грається клубочком» – 4 бали;

· «На картинці намальоване кошеня. У нього біле хутро, гострі вуха, довгі вуса та пухнастий хвіст. Воно лежить і грається блакитним клубочком з ниток. Йому весело, тому що воно посміхається. Це добре і веселе кошеня. Я б хотів також з ним погратись» – 5 балів.

Результат

· 0-1 бал – низький рівень. У дитини погано розвинене зв’язне мовлення. Вам необхідно їй багато читати, спонукати до переказування.

· 2-3 бали – середній рівень. Мовлення дитини розвинене задовільно.

· 4 бали – достатній рівень. Мовлення розвинене добре. Однак слід збагачувати та розширювати словниковий запас.

· 5 балів – високий рівень. У дитини – відмінний рівень мовленнєвого розвитку. Необхідно давати їй якомога більше творчих завдань.

Основи психологічного розвитку мовлення в дошкільнят.

________________________________________

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

____________________________________________

Тести для визначення готовності дитини до школи

За нормами вікової психології готовність дитини до школи формується між шостим і сьомим роком життя. Але в кожного – індивідуальний темп розвитку. Тому рішення про те, чи стане дитина в цьому році стати першокласником, батькам варто приймати разом зі спеціалістами – педагогами та психологами,– орієнтуючись, у першу чергу, на особливості розвитку малюка.

Пропонуємо тести, що їх найчастіше використовують шкільні психологи для перевірки ступеня готовності дітей до школи. Зауважте, що ці завдання дають лише загальну картину розвитку дитини. За більш повною інформацією звертайтеся до спеціалістів.

Приготуйте аркуші чистого білого паперу без ліній і клітинок. Під час виконання дитиною всіх трьох завдань зверніть увагу на те, якою рукою вона працює; чи крутиться на місці; чи губить олівець і шукає його довго під столом; почала малювати в тому місці, де ви їй показали чи просто обводить контур зразка; чи бажає переконатися, що малює добре. Це дасть можливість зрозуміти, які труднощі вас і її чекають з початком навчання.

ТЕСТ № 1. Малюємо чоловічу фігуру

Сучасні дослідження довели зв’язок художньої діяльності дітей і загального рівня їхнього психічного розвитку. Існує така закономірність: з віком дитини її малюнок збагачується новими деталями. Якщо в 3,5 роки малюк замість чоловічків зображує «головоніжок», то до 7 років, як правило, у зображенні людини вже вимальовуються всі частини тіла.

Попросіть дитину намалювати чоловіка так, як вона зможе. Намагайтесь не давати ніяких додаткових роз’яснень, не допомагати і не звертати її увагу на помилки та недоліки. На запитання дитини відповідайте: «Малюй, як зможеш, у тебе все вийде!»

Оцінювання результатів

1 бал. Намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голова не більша за тулуб і з'єднана з ним шиєю. На голові є волосся (можливо, під головним убором). Є вуха, очі, ніс, рот. На руках – кисті з п'ятьма пальцями. Ноги внизу «зігнуті» (є ступні). На фігурі – чоловічий одяг і намальована вона як єдине ціле, а не складена з окремих частин. На малюнку видно, що ноги й руки ростуть із тулуба, а не кріпляться до нього. При такому способі малювання, яке називають синтетичним (контурним), фігуру можна обвести одним контуром, не відриваючи олівця від паперу.

Більш примітивний (аналітичний) спосіб передбачає зображення окремо кожної зі складових частин фігури. Наприклад, спочатку малюється тулуб, а потім до нього кріпляться руки й ноги.

2 бали. Виконання усіх вимог на 1 бал, крім синтетичного способу малювання. Три деталі, що відсутні (шия, волосся, один палець руки), можна не рахувати, якщо фігура намальована синтетичним способом.

3 бали. Фігура має голову, тулуб, кінцівки. Руки й ноги намальовані двома лініями (об'ємні). Допускається відсутність шиї, волосся, вух, одягу, пальців, ступень.

4 бали. Примітивний малюнок з головою і тулубом. Кінцівки (достатньо однієї пари) намальовані тільки однією лінією.

5 балів. Відсутнє чітке зображення тіла («головоніжка») чи обох пар кінцівок. Каракулі.

Наступні два завдання характеризують дитину з точки зору загального психічного рівня, розвитку дрібної моторики рук, координації зору та руху, вміння виконувати роботу за зразком, виявляють ступінь розвитку сили волі.

ТЕСТ № 2. Наслідування писаних літер

Дитина має на чистому аркуші паперу скопіювати фразу, що написана писаними літерами. Наприклад: «Вона читала книгу».

Скажіть дитині: «Ти ще не вмієш писати, але спробуй, може, в тебе вийде так само». Якщо дитина знає писані літери, запропонуйте їй скопіювати фразу із англійських слів.

Оцінювання результатів

1 бал. Зразок скопійований добре та розбірливо. Копія перебільшує розмір зразка не більше, ніж удвічі. Перша літера по висоті відповідає великій літері. Букви чітко пов'язані у три слова. Скопійована фраза відхиляється від горизонтальної лінії не більше ніж на 30 градусів.

2 бали. Зразок скопійований розбірливо. Розмір букв і дотримання горизонтальної лінії не враховуються.

3 бали. Очевидна розбивка на три частини. Розбірливо написані хоча б чотири букви.

4 бали. Зі зразком збігаються хоча б дві букви. Відтворена копія утворює рядок.

5 балів. Каракулі.

Тест № 3. Змальовування крапок

Скажіть дитині: «Поглянь на крапочки. Спробуй поряд намалювати так само». При цьому покажіть, де саме потрібно малювати.

Оцінювання результатів

1 бал. Майже досконале копіювання зразка. Допускається незначне відхилення однієї крапки від рядка чи колонки. Копія може бути меншою або перевищувати розміри зразка не більше, ніж удвічі. Крапки розташовані паралельно.

2 бали.Кількість і розташування крапок відповідає зразку. Допускається відхилення не більше трьох крапок на половину ширини зазору між рядком чи колонкою.

3 бали.Малюнок у цілому відповідає зразку, не перевищуючи його по ширині та висоті більш ніж удвічі. Кількість крапок може бути не дотримана, але їх кількість – не більше 20 і не менше 7. Можливий будь-який поворот. Навіть на 180 градусів.

4 бали.Контур малюнка не відповідає зразку, але все ж складається із крапок. Розміри зразка і кількість крапок не враховуються. Інші форми, наприклад лінії, не допускаються.

5 балів.Каракулі.

Аналіз результатів.

· Підрахуйте бали, які дитина набрала за три тести. Якщо від 3 до 6 балів – вона готова до школи. (Високий рівень готовності.)

· 7-9 балів, до того ж ці бали рівномірно розподілені між усіма завданнями,– як правило, такі діти також готові до навчання. (Середній рівень готовності.)

· Якщо ж до сумарного балу входять низькі оцінки (наприклад, загальний бал – 9, і він складається із 2 балів за перше завдання, 3 – за друге і 4 – за третє), то бажано провести більш детальне дослідження, порадитися зі спеціалістами, щоб визначити, чи готова дитини стати школярем.

· Для дітей, які набрали 10–15 балів, додаткове дослідження потрібне обов'язково. Скоріш за все, їм ще рано йти до школи. (Найнижча поділка середнього рівня готовності – 10–11 балів. 12–15 балів – готовність нижче норми.)

Немає коментарів:

Дописати коментар